З днем Святого Миколая! Як святкували Миколая в Україні

  Автор:

З днем Святого Миколая! Щиро вітаємо Вас з цим чарівним святом! Нехай Микола - Чудотворець принесе в кожну родину добробут, здоров”я, кохання, радість, щастя, благополуччя та нові надії. Подарить МИР, славу та процвітання нашій Україні!

В Україні традиційно вітає дітей з новорічними святами добрий Святий Миколай. День Святого Миколая з нетерпінням чекають дітлахи. Адже з давних – давен Святий Миколай всім слухняним діточкам кладе під подушку солодкі подарунки- Миколайчики. А неслухнясиків чекає різочка.

Як називають Діда Мороза в різних країнах світу

Існує багато народних Легенд про доброго дідуся Святого Миколая, який допомагає бідним та знедоленим, оберігає рибалок та мандрівників, є покровителем хліборобів, захищає від стихійного лиха та опікується тваринами. Запорізські козаки вважали Святого Миколая своїм заступником і рятівником.

Святий Миколай2

Чудово, що в Україні почали відроджуватися добрі традиції. Все більше людей прагнуть відновити та більше дізнатися про звичаї наших предків. Як святкували Миколая в Україні? Які народні традиції та казкові легенди були в її різних куточках?

Про це дізнайтеся з уривку книги відомого українського етнографа Олекси Воропая «Звичаї нашого народу». Ця цікава книга має бути в кожній родині. Адже в ній зібранні знання про традиції різних пір року, весільні звичаї, народний одяг.

«Це — веселе народнє свято. Колись господарі варили пиво, скликали гостей: пили, гуляли, веселилися. А по обіді, напідпитку запрягали найкращі коні в «козирки» і з піснями та веселими вигуками їздили навколо села — «бо ж треба знати, чи слизький сніг цього року випав!»

Варити пиво на «Миколи» — звичай дуже старий. В одній колядці це пивоварення представляється як один з тих сакральних звичаїв, якими «держиться світ»:

«Чому так нема, як було давно,
Як було давно, а з первовіку:
Святним Миколам пива не варять...»

Далі в колядці говориться, що все лихо, яке є тепер поміж людьми, постало тому, що «Святим Миколам пива не варять...» Мабуть з «пивом» на цей день в’язалися колись і музики.

Хто першим прийде ранком до хати, той буде першим «полазником». На Поділлі «полазами» вважаються чотири дні в році: Введіння, Миколая, Анни і Різдво або Новий Рік — четвертий і останній «полаз».

«Зле, якщо в ті дні хто інший — не господар — перейде через подвір’я першим. Кожний господар встає в цей день раніше, ніж звичайно та йде дати худобі їсти. Прийшовши до хліва, поздоровляє німину словами: «Дай, Боже, добрий день, робись худібонька здорова була та й я з тобою ще й з своєю жоною!»

В народніх легендах та переказах святий Миколай боронить людей перед стихійним лихом, а найбільше — на воді. Всі одеські рибалки в своїх куренях мали образ святого Миколая. Виходячи в море на промисел, рибалки брали з собою образ святого чудотворця.

На Харківщині записана така легенда про святого Миколая:
«Святий Микола-Чудотворець на небі не сидить, а тут, на землі, людям помагає. Не те, що Касян — за панича убрався і до Бога пішов жалітися на людей: «Вони, — каже. — Миколу шанують, почитають, на його ім’я церкви будують, а мене й не згадують!»

Бог вислухав Касяна та й каже до янголів: «Покличте мені святого Миколу. Скажіть, щоб зараз прийшов!»
— Нема його на небі! — кажуть янголи.
— А де ж він?
— Пішов на Чорне море людей рятувати!
— Почекай, — каже Бог до Касяна. — Микола прийде, тоді поговоримо!

За якийсь час Бог знову посилає янголів за святим Миколою.
— Нема його, — кажуть янголи, — на землі людей від пожежі рятує!
Втретє посилає Бог янголів за святим Миколою.
— Нема його, — кажуть янголи, — він кайдани розбиває, козаків з турецької неволі визволяє!

Аж за четвертим разом з’явився святий Микола перед Богом: в старій свиті, мотузком підперезаний, чоботи в болоті і руки в грязі.
— Де ти був? — спитав Бог, а святий Микола йому відповідає:
— Помагав мужикові воза з багна витягнути!
— Ось бач, — каже Бог до Касяна, — за що його люди шанують? Він на небі не сидить, на землі діло робить, а ти паном одягнувся і тут. на небі кутки обтираєш. Іди геть від мене!.. Будуть тебе люди боятися, але не будуть шанувати».

Миколай

З інших народніх оповідань виходить, що святий Миколай-Чудотворець опікується не тільки людьми, а й диким звіром.

«Один чоловік їхав лісом і захопила його ніч. Мусів ночувати. Випріг він воли, дав сіна. Коли дивиться: недалечко від нього на пустирі звіряче збіговисько. Злякався чоловік, ще б пак! Вовки, лисиці, зайці, ведмеді... таке назбігалося — страх глянути! Сидить заєць поруч з вовком і не боїться його: «Що за дивовижа?» — думає собі чоловік. А коли йому вже від серця відлягло, він пильніше придивився і побачив: сидить поміж тією звіриною святий Микола — старий сивий чоловік. Сидить і щось тим звірам розказує, а вони слухають, розвісивши вуха».

В Галичині є така легенда:
«Опівночі надходить св. Николай з сивов бородов, і як свиснув, то всі звірі ся злетіли. Він собі сів на престолі і так каже до медведя: «Ти маєш завтра з’їсти Панькового вола; ти, лисе, маєш у Доцьки всі кури поїсти; ти, дику, маєш знищити побережнику кукурудзу». І так дальше, кожному звіреві назначив, що має з’їсти. Вкінці звернувся до вовка і каже: «А ти маєш нині досвіта з’їсть Процевого лисого коня, він пасе ся на сіножаті під лісом»

А той Проць, як говориться далі в легенді, чув наказ св. Николая вовкові, але задумав обдурити вовка, а тим самим і св. о. Николая. Він замастив болотом коневі лисину. На другу ніч збіглися звірі до св. Николая і «здають перед ним справу», що хто весь день робив. Говорив медвідь, лис, дик і аж приходить вовк: «Я не з’їв лисого коня, — каже вовк, — бо там його не було». — «То з’їж самого Проця, — каже св Николай, — бо він тебе обдурив!» Як се наш Проць учув, аж мало не злетів з дерева…»

В Галичині св. Микола роздає дітям подарунки.

Уривок з книги Олекси Воропая «Звичаї нашого народу».

Похожие записи:

Оставьте свой комментарий или вопрос